Зpoбuлu кiлькa oпepaцiй, пpoтe вiн oтpuмaв нecyмicнi з жuттям пopaнeння: y Днiпpi пoмep мeдuк з Чepкac

26 січня у Черкасах попрощалися з працівником станції швидкої медичної допомоги Максимом Гурелею, який помер у лікарні Дніпра.

Він отримав тяжкі поранення під час виконання бойового завдання.

Максим народився у Черкасах. З дитинства любив спорт, захоплювався футболом. Закінчив ЧНУ імені Богдана Хмельницького. З дружиною Ольгою навчався в одній школі. Разом виховували двох дітей — сина і доньку.


У січні 2023 року, захищаючи Україну, Максим Гуреля отримав поранення. 10 днів боровся за життя, але після кількох операцій помер у лікарні Дніпра, розповіла його колега, речниця екстренки Ірина Назарок.

Загиблому було 36 років. У нього залишилось двоє дітей, дружина та батьки. Аби провести його в останню путь, на площі Слави зібралися рідні, друзі, колеги та небайдужі містяни.

“Ми оплакуємо молодого воїна, який віддав своє життя за те, щоб ми жили спокійним життям. Велике горе прийшло у родину Максима. І ця рана буде довго кровоточити. Вони хоронять сьогодні сина, чоловіка, брата, племінника. Він тепер охоронятиме нас із неба. Там уже ціле військо ангелів-охоронців, які бережуть Україну. І ми не повинні забувати цих воїнів”, — зазначив присутній на прощанні отець Валерій.

Фото з фейсбука Ірини Назарок
Сергій, як і Максим, вчився на факультеті фізичної культури, разом займалися футболом.

“Він був спокійним, порядним, а ще — чуйним, небайдужим, любив життя. Важко говорити про людину в минулому часі. Війна забирає кращих”, — зазначив Сергій.

Мама Максима протягом тривалого часу працює на “швидкій”. Певний час там працював і загиблий. Він був дуже хорошим колегою, пригадала його колега Ірина Сокур:

“Шкода, що працював у нас недовго. Коли йшов на війну, обіцяв повернутися, але не вийшло. Як тільки потрапив до нас на роботу, одразу увійшов у курс справи. Моментально реагував на складні ситуації, відчувалося надійне плече. Друг, колега, людина з великої літери. Спокійний, не балакучий, але приязний, компанійський, тямучий”.

Максим дуже любив сина й доньку, додала вона:

“Між викликами, коли був час, показував фото своїх діток. Дуже їх любив, пишався ними”.

Колеги з черкаської екстренки “провели” Максима звуками автомобільних сирен.

Суспільне Черкаси

1 187
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Добавить комментарий

;-) :| :x :twisted: :smile: :shock: :sad: :roll: :razz: :oops: :o :mrgreen: :lol: :idea: :grin: :evil: :cry: :cool: :arrow: :???: :?: :!: