«Ще в 2007 році, коли у мене народилася донька, моя сестра, підстрибуючи від радості, сказала, що подарує племінниці цуценя.
От не мала баба клопоту мені з новонародженою, ще й за собачою дитиною доглядати!
Я категорично заборонила їй навіть думати про це».
Та настирлива родичка взяла і зробила добру справу. У будинку з’явилось щеня чорного лабрадора.
На щастя для всіх, собака потоваришувала з дитиною, і вони стали рости разом.
Періодично собака об’їдала дічинку, зазіхаючи на її печиво, але це було найбільшою проблемою.
Розуму на те, щоб не пускати в хід зуби, лабрадору вистачило. Або просто з темпераментом пощастило.
(За статистикою, найбільша кількість укусів з домашніх собак доводиться на лабрадорів — їх вважають милими і дозволяють дітям притискали собак до потреби оборонятись).
Коли дівчинка підросла, вони з собакою завели традицію дивитися по неділях мультики.
Вони стали настільки нерозлучними, що дитина навіть брала собаку з собою в школу. Ну, до дверей, звичайно.
Її одягали як принцесу.
Собака старіє, у неї вже сива морда, але вони як і раніше люблять один одного, і нерозлучні.
Нещодавно їй видалили кілька доброякісних пухлин, і дівчинка кілька тижнів не відходила від улюблениці.
Якщо це не справжня дружба, то ми і не знаємо, що тоді.
Мама дівчинки каже, що тепер вона не уявляє собі життя без собаки і рада, що сестра її тоді не послухалась.
А ось іншим тваринам пощастило менше. На жаль, статистика говорить, що з 10 таких подарунків — 9 опиняються на вулиці, тому що проблем від них більше, ніж радості. Вже на другий-третій день, коли «жива іграшка» пісяє в квартирі, і починає перевіряти на зуб все навколо, від неї відмовляються.
Якщо у вас виникло бажання подарувати кому-небудь тварина без досвіду, або тим більше проти волі майбутніх господарів — будь ласка, не робіть цього. Добром це закінчується дуже і дуже рідко.
